Первомайський ДНЗ № 4 "Дюймовочка"

 





Методична робота

 

 

РОБОТА В ПЕРВОМАЙСЬКОМУ ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ №4

ВЕДЕТЬСЯ ЗГІДНО РІЧНОГО ПЛАНУ.

     План спрямований на виконання завдань Закону України "Про дошкільну освіту" та Базового Компоненту дошкільної освіти.

   Педколектив ДНЗ працює над всебічним загальним розвитком вихованців відповідно до їхніх потенційних можливостей, формування базису особистісної культури: самообслуговування, комунікації, пізнавальної мотивації, бажання і вміння вчитися.

 

   Головним напрямком діяльності кожного вихователя були і залишаються охорона, зміцнення здоров`я дітей, забезпечення необхідних умов для їх фізичного та психічного розвитку.

 

 

Методична робота ведеться згідно річного плану у слідуючих напрямках:

v  створення атмосфери творчості, психологічної перебудови стосунків у педколективі;

v  знайомство і впровадження інноваційних освітніх технологій;

v  підвищення професійної компетентності вихователів;

v  вивчення особистісних особливостей вихователів для кращої організації їх роботи.

 

 

Пріоритетні завдання:

v  здійснення моніторингу якості надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти;

v  вживати заходи по організації роботи з дітьми п’ятирічного віку;

v  здійснювати методичний супровід впровадження базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Дитина», програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».

v  впровадження в роботу дошкільного навчального закладу експериментальної  та інноваційної діяльності, у тому числі інклюзивної освіти, нових форм організації дошкільної освіти.

 

  Напрямки роботи ДНЗ:

v  художньо-естетичний;

v  інтелектуально-комунікативний;

v  сенсорне виховання;

v  підготовка дітей до навчання у школі.

 

Педколектив керується наступними державними документами:

v  Конституція України;

v  Закон України "Про освіту";

v  Закон України "Про дошкільну освіту";

v  Закон України "Про мови";

v  Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті;

v  Конвенція про права дитини;

v  Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку державності;

v  Положення про дошкільний навчальний заклад;

v  Наказ України про затвердження "Стратегії розвитку психологічної служби системи освіти України";

v  Положення про психологічну службу системи освіти України.

 

ІІ. Державні програми

v  Базовий компонент дошкільної освіти в Україні;

v  Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Дитина".

 

ІІІ. Додаткові програми

v

v  Програма "Дитина у дошкільні роки"

 

        Педагогічні методи та прийоми, спрямовані на розвиток креативного мислення дітей

                                                                                                                          

 "...Без творчого життя особистість не може бути

 вихованою, без творчості немислимі духовні,

 інтелектуальні, емоційні, естетичні взаємовідносини".

                                                                          Василь Сухомлинський.

  Педагогічні методи та прийоми, спрямовані на розвиток креативного мислення дітей..  Від самого народження дитина освоює світ речей, емоцій та характерів, навчається, створює нові ігри, казки, малюнки, пісні й танці — тобто змінює, творчо перетворює навколишній світ за власною ініціативою. Саме тому зацікавлені в розвитку особистості дитини педагоги мають   моделювати ситуації, що спонукатимуть її продовжувати перетворювати навколишній світ, креативно мислити.

        Для розвитку креативного мислення дітей педагог насамперед має створити сприятливі умови, а саме —особливу психологічну атмосферу довіри, співпраці та співтворчості. Педагог повинен вірити у творчий потенціал, здібності та можливості своїх учнів, враховувати їхні індивідуальні психічні й інтелектуальні особливості, допомагати їм самовиразитися і самореалізуватися.

      Для того щоб на заняттях панувала доброзичлива атмосфера, треба давати дітям можливість вільно висловлювати власні думки, толерантно ставитися до їхніх поглядів, допускати право на помилку тощо.Окрім того, на своїх заняттях треба використовувати різні педагогічні методи та прийоми, завдяки яким можна активізувати креативне мислення дітей.    Зокрема:

* інтегративні;

* проблемно-евристичні;

* сугестивні;

* ігрові;

* інтерактивні.

    Інтегративні методи та прийоми

 

        Якщо педагог використовує у роботі інтегративні методи та прийоми, його учні сприймають не один, а кілька потоків інформації одночасно. Кожен з них є базою для виникнення певних асоціацій, які допомагають швидше та легше запам'ятати навчальну інформацію.   

Використовують, зокрема, такі інтегративні методи:

* порівняння — встановлення подібності й різниці між художніми явищами;

 * аналогії— пошук відповідного художнього явища за принципом часткової подібності. Подобаються дітям творчі завдання інтегрованого типу. Наприклад:

* графічно зобразити мелодію;

* підібрати лінію-образ відповідно до характеру мелодії;

* підібрати кольори відповідно до музичних тембрів, музичних образів і настроїв;

* створити мелодію до вірша або фрагмента літературного твору;

* відтворити характер музики в предметних композиціях;

* втілити у пантомімі образи програмної музики.

 

Проблемно-евристичні методи та прийоми

 

      Сутність проблемно-евристичних методів — у «підштовхуванні» дітей до отримання правильної кінцевої відповіді. Щоб уникнути одноманітності,   пропонуються   не одне завдання для всіх учнів класу, а кілька завдань, різних за змістом та рівнем складності. 

    Наприклад, завдання на імпровізацію мелодії варіюють за рівнями складності у такому діапазоні:

* відтворити мелодію внутрішнім слухом;

* показати у повітрі напрямок руху мелодії (пластичне інтонування);

* простукати ритм мелодії;

* заспівати мелодію;

* підібрати слова до мелодії тощо.

      Визначальна властивість проблемно-евристичних методів та прийомів — це наведення вихованців на позитивний результат шляхом так званих «відкритих» запитань, без заданого напряму пошуку відповіді. «Відкриті» запитання пропонують дітям багато шляхів і засобів розв'язання.

      Окрім того,   є ще й такі прийоми, як:

* «скажи навпаки»;

* «знайди зайве»;

* «вияви приховані помилки».

        Для інтерпретації музичного твору використовують евристичну бесіду. У результаті отримуємо різні варіанти тлумачення художніх образів, адже під час евристичної бесіди діти мають змогу самостійно розмірковувати, фантазувати, аргументувати свої думки. Тоді аналізування музичного твору не є формальним переказом ідеї та засобів, якими митець зумів передати той чи той настрій або образ.

Сугестивні методи та прийоми

 

      Сугестивні методи та прийоми, використання яких обумовлене природним емоційним потенціалом мистецтва, підсилюють емоційність навчального процесу (емпатія, катарсис). Використовуючи ці методи та прийоми на заняттях,   знімається психологічна напруга, підвищується працездатність, мотивація та упевненість дітей. Так, зокрема, під час діалогу з дітьми активно використовуємо можливості свого голосу: демонструємо багатогранність його інтонаційної палітри, темпу мовлення; надаємо виразності паузам, шепоту. Таким чином створюємо умови для ліпшого відчуття краси музики, мистецтва, виявляємо креативний потенціал дітей під час їхньої вербальної інтерпретації музичних творів.

 Ігрові методи та прийоми

 

    Гра — творча дія, яка розгортається у світі символічних значень та живої фантазії, — сприяє виробленню у дітей «рефлексу свободи», формуванню креативного мислення. Плануючи кожне заняття, слід добирати  ігри, які обов'язково відповідають вікові дітей, є зрозумілими й цікавими для них.  Дітям подобаються, зокрема, такі дидактичні ігри: «Голосно-тихо», «Луна», «Швидко-повільно», «Кореспонденти», «Актори і критики», «Аукціон композиторів», «Твір-есе», «Збери колекцію»-, «Склади кросворд» тощо.

     Креативне мислення добре розвивається й у сюжетно-рольових іграх, коли   пропонують дітям «увійти» в художній світ музичного твору, який вивчається.Також на уроках музичного мистецтва особливу увагу приділяємо проблемно-моделюючим іграм, в основі яких — нестандартні ситуації, з яких самостійно потрібно знайти творчий вихід. Так, на прохання педагога діти залюбки добирають мелодії, співзвучні явищам природи, охоче відтворюють у русі або на малюнку образи, навіяні під час слухання музичних творів тощо.

  

 Інтерактивні методи та прийоми

 

      На уроках музичного мистецтва   доцільно використовувати інтерактивні методи та прийоми. Дітям легше та цікавіше ознайомлюватися з музичним твором за програмою під час рольової імітаційної гри, так званого виконавського конкурсу тощо. Для цього учителю потрібно поділити клас, скажімо, на три умовні групи: «музиканти», «диригенти», «артисти», і дати кожній групі завдання по-своєму інтерпретувати музичний твір. Спочатку пошук різноманітних варіантів інтерпретації твору відбувається у процесі вільного висловлювання думок: учні пропонують власні варіанти динамічного розвитку твору, його кульмінацій та нюансування. Це обговорення сприяє тому, що учні відчувають себе причетними до створення музики.Потім учитель може організувати конкурс власне виконавських інтерпретацій. У результаті цього всі учні добре засвоять музичний твір.

 

      Усі зазначені методи та прийоми спрямовані на поєднання емоційного, естетичного та раціонального у навчанні, вони ефективно розвивають творчу особистість дитини. Використовуючи їх на занятті вихователь зробить їх не тільки цікавими, а й сформує у своїх вихованців необхідні для життя в сучасному світі якості особистості – мобільність, винахідливість та креативність.